Ви бачили, як умира любов?..
Кричить, рида, долоні простягає,
Пощади просить, рветься і благає,
Та зазнає ударів знов і знов…
Ви бачили, як серце догора?..
Що полум'ям безжальним оповите,
Порізане, змордоване й розбите,
Що голосно у грудях завмира?..
Ви бачили, як обрізають крила,
Ті сніжно-білі крила на спині,
Лищ дощ ридає сріблом у вікні,
А ти стоїш розп’ята і безсила,
Ви бачили, як відліта душа?
Тіка світ за очі, згорьована, зітліла,
Коли триматись в тілі їй несила,
Й остання вже перейдена межа…
Дуже гарний вірш,змістовний, чуттєвий. Проте з технічної його сторони в мене є одне зауваження : в третій строфі збився віршовий розмір через відмінність співвідношення наголошених і ненаголошених складів в ньому та інших строфах.
Vogneslava_Svarga відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую)
Але для мене технічна сторона не так важлива...))