Як важко іноді сказати,
Не можна цього описати
Усіх думок твоїх, переживань
Та все ж приходить час,
Приходить день, коли ти скажеш,
Все, що хотів
Питання лиш у тім -
Кому потрібно буде це?
Це буде лиш слабкою втіхою
для тебе
Ти скажеш: так, я зміг, я це сказав,
Я це зробив, я сильний!
І лиш у другу мить сам зрозумієш,
Що слабкий...
Бо в другу мить – прозрієш,
Ти все втратив...
Слова живі, та мають здатність помирати
Якшо ми носимо їх довго в серці,
Вони втрачають сенс, стають сміттям
Нікому непомітним, яке так просто переступити,
Жбурнути, десь далеко, і забути...
Яr важко іноді сказати,
Коли твої слова живі,
Коли вони потрібні не лише тобі...