Мені здалося – хтось постукав.
Та це напевно гра вітрів.
Усім погано від розлуки,
Відразу брак хороших слів.
Відразу плач, сльози і горе,
Бо вже такого більш не буде.
І знов тече сльоза рікою –
Довічно в серці жити буде!
Коли в душі уже нема
Хорошого давно нічого –
То й вúмова стає німа,
Покластися нема на кого...
Та треба завжди бути в силі!
Ніколи духом не впадать!
Ніколи ті не будуть милі,
Коли ти сам собі не брат!
29.01.2006р.
