ТвОї обриси
ніби знайомі,
чи, навпаки,
розчИнені в нОчі
і тОркнуті
порохом нОвого місяця.
НазАвжди.
В мОїй пам"яті
вишиті мрії
про суцвіття
майбутніх дітей,
про корені
прадавніх Істин
І крила
самотніх ночей.
Я сплю.
Чи лише засинаю?..
Пів на другу...
В голові
Чатують нісенітниці
укупі з безсонням.
Просто тебе я
Чекаю.
Знаєш?
Долоні...
У напівмареві
Я ворожу
і навчаюся
ткати
нові долі...
Спати...
ми обидвоє на Волі!
Поволі...
Підійдеш і
сховаєш
мОї безглузді
думки
у свій кАптур,
а мОю голову
у свОїх руках.
Ти Аллах?
Чи, може, Ісус?
Бережися мене -
Я - Іуда!
Та ні!
Ти рідний для мене
золотоволосий древній рус.
Забери мене
в свОє "Нікуди"
під арфи..
Ой! Ні!!!
Під трембіти!!!
Дозволь поруч тебе тремтіти
всім свОїм
Жіночим.
Оголеним.
Ніжним.
Пророчим...
Чоловіче!
Муже!
Я дивлюся в вічі
ГлИбоко
Дуже...
І сорочка
мОя заблукала з твоєю
в чужій паралелі.
Я жертвую
Все!
У твОїй постелі, Лелю!
За щастя
бути сенсом
його поривань.
Здивований
подих
бажань...
Наші руки
у різних містах,
А то і країнах!
Я множу
кохання в листах,
міняючи світ.
Докорінно.
Та кОму то треба?
Скажи?
Одвічна Божа потреба
Любови...
Зворожи
мене свОїм словом.
Й збережи
серця могО
підкову
За пазухою
спільного Чогось...
На щастя...
