Збігає твоє кохання
Перекипіло і
Біжить через вінця в останнє.
Лишаюся на самоті.
Ще трохи і мій регіт
Зміню на нестерпний крик.
І полетить чобіт,
Почувши дверний скрип.
І від холоднечі безодні,
З якою мене ти лишив,
До болю терпнуть долоні,
А сльози розмазує стіл.
Завтра хтось скаже: «На краще»
Завтра хтось скаже: «Забудь»
І застрекоче щастя
В новому образі тут.
Та це буде тільки завтра
Сьогодні як бути мені?
Тягну я свою карту,
Згорає вечір в вогні.
І було би зовсім добре
Корегувати минуле.
Та
Я обпеклася в котре…
В котре ось саме так.
Может потому что я знаю тебя уже сколько лет - я вижу четко как это все происходит/или может произойти(не дай бог конечно же) с тобой.
И как летит сапог в двери,и как слезы размазываешь по столу,и истерический хохот...Ты - живая от пяток до кончиков волос в своих чувствах.За это тебя невозможно не любить.
Рубиновый Вторник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
и кто ж создаёт такую БОЛЬ таким девушкам? а?
ах, мерзавцы...
буду извиняться перед каждой... хе-хе...
и делать исчо больнее!...а шо?!...иначе не умею!
Рубиновый Вторник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ЭТО мне говорили тыщщщу разов!..
