Встану на світанковій зорі,
Піду в чисте поле по траві,
По цілющій росі. В її сльозі ,
Омию себе, верну красу собі.
Тіло моє, висушать в полі вітри,
Розкуйовджать волосся посивіле,
Розметуть по плечам, як в минулі роки
І я знову стану прудка, і грайлива...
Сонце промінням своїм, його обігріє,
Душа сміливо розправить крила,
Злетить з вітрами, на волі політає,
Стане пустотливою і закоханою вона,
В тебе, в природу, в навколишній світ
Та буде від того щаслива у житті.
Лети душа, поринай у світи, люби їх,
Шукай розради , плекай любов у собі.
Спасибо за мечты 
