АНТРАЦИТ ( Із збірки "Антрацит". Ілюстрації автора.)
Це маячня. Свідомості жахіття.
Об стіни й вікна б’ється серце
Знеболене морозами й вітрами,
Шліфуючи бридке каміння
Своїх безвихідних фортець.
Немов той в’язень
з ключем
на шиї
у катакомбах , крізь вузький прохід
до крові , до кісток роздерши
душу й пальці,
видобуваючи блискучий антрацит…
Це маячня. Свідомості розхристане
жахіття.
Об стіни й вікна б’ється Сонце,
мов у гарячці ворожби, шаман.
розтрощує склепіння льодяне,
на друзки розбиваючи
твій панцер…
Крізь морок ,відстань і сум’яття
знайомий щем , зухвалий біль
і настороженість Живого Серця…
19. 08. 2008р.
