Ледь торкнуся – і ночі не видно теплим стогоном землі пливуть це відходять у сни каравели, це гондоли на захід пливуть, це гойдається мить-перевесло мов коромисло древнє в світах. Ти проходиш крізь мене. В чересла я вростаю твої, наче птах.
ID: 139102 Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики дата надходження: 28.07.2009 06:02:44 © дата внесення змiн: 28.07.2009 06:02:44 автор: Strannic
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie