Пробачте батьків за кожну образу,
За біль, що колись завдавали вам фрази.
Не варто у душі ненависть мати,
Навчіться пробачити й щиро прийняти.
Батьки - це люди і буває їм важко,
Любили як вміли,хоч може й не завжди.
Гіркі ті слова,мов камінь,лежать,
Та навчитеся ви любить і прощать.
Тримати в душі тільки біль — це дарма,
Від цього лиш смуток, і серце зітха.
Образа пекуча щодня ранить нас,
Немов би кровить рана щораз.
Та злоба не дасть вам крила зростить,
Лише буде душа ізсередини гнить.
Не варто тримати вогонь у собі —
Пробачте й відчуйте, як стає легше жить
