В Карпатах із батьками жив
Ведмедик бурий – Бон.
Хотів він, щоб йому купила
Ненечка айфон.
Зустрів у лісі дівчинку з ним –
Бігала, мов лось,
Сміялася, бо бачила
Смішне в айфоні щось.
Знайшла невдовзі й музику,
Підскакувала в такт,
А потім пісню слухала.
Не вигадка це, факт!
Купила мама синові
Новесенький айфон.
А тато повербанк придбав,
Зрадів ведмедик Бон.
Всі гроші , потом зібрані,
Віддали. Це не сни!
Хотіли, щоб єдиний син
Жив краще, ніж вони.
Матуся продавала мед,
Татусь дороги клав.
Складали гріш і прагли, щоб
Їх Боник усе мав.
Та син, айфон отримавши,
Змінився до безмеж.
Нічого не робив, лише
сидів із ним, авжеж.
Не бігав, не стрибав він
І не плавав у ріці.
Медок не вибирав
І не приносив камінці.
Тарілку навіть вимити
Й горнятко не хотів.
На різні смішні відео
в Тік-Току Бон підсів.
Матуся засмутилася,
Татусь у тугу в впав.
Та якось про програму
«Батьківський контроль» узнав.
Обмежив сину доступ він
До різних соцмереж.
Спочатку Боник плакав
І у лють заходив теж.
Та згодом зрозумів, що світ
Реальний є. ЖИВИ!
Радій кущам і деревцям,
пташиний спів лови.
Любуйся цвітом, засмагай
І плавай у ріці.
Тягни до сонця лапи й зір,
Як квітка пагінці.
Роби корисне щось і за
Собою прибирай.
Труди вивчай, професію
До серця обирай.
Бо виростеш, батьки під ніс
Не піднесуть медок.
Мусиш надбати собі сам
І меду, й ягідок.
Лиш дві години на добу
Був Бон у мережі.
Шукав, як рибу запекти
і як спекти, коржі,
Музику слухав і пісні,
Вірші, казки читав,
Займався спортом. Мудрим і
Успішним Боник став.
Цей вірш для діток, які сидять в інтернеті по пів дня, іноді. Так, багато знань можна почерпнути, використовуючи інтернет, але ж часто діти просто смішні водостоки переглядають або в ігри грають.
