Вже березень минув,
А ти такий же скритний.
Вже скоро буде рік,
Як ти чомусь мовчиш.
Ти знов закривсь в собі.
Скажи мені, навіщо
Таємно досі ти
Закоханий? Мені
Не треба твоїх слів.
Навіщо ті зізнання,
Які тонуть в брехні?
Вже краще ти мовчи.
Хоч як би ти хотів,
Мені і не сказав ти
Чи любиш ти, чи ні.
То краще й не кажи.
Це буде твій секрет.
Ніколи не розкриєш
Ти глибину душі
І свій маленький світ.
Хай буде так усе.
Нічого ми не зміним.
Я напишу вірші
Й не надішлю тобі.
Колись той час настане
І ти мені розкажеш,
Що думаєш і як
Усе це пояснить.
Коли весь лід розтане
У твоїм серці. Маєш
Сказати, хоч в думках.
Закінчення весни
Чекати допоможе.
І прийде літо знов.
А я буду чекать.
Саме собою прийде.
Тобі, якщо захочеш,
Повідати любов.
Лиш тихо б так промчать
Шаленим щирим вихром
У твоїх спогадах.
Лиш миттю. Розказать
Все, що я відчуваю,
Все, що мене терзає.
Тремтить на холоді
Маленьке серце так.
Я просто залишаюсь.
Я просто забуваю.
Тобі я друг, однак.
31 березня 2012 р.
