З'їш трохи електрики на сніданок
В неї вишуканий смак мого мовчання
Ми тепер не споживачі - ми гурмани
Ми знаємося на тонкощах і спогляданні
Темряви тиші Еросу і сублімації
В нас тепер антиелекрифікація
В нас ніякого вільного кохання
...
Ми в темряві навикаємо власною святістю
Ми збуваємо спогади витісняємо незабутнє...
Ми вже не діти , хоча трохи Pepsi
Плещеться як nostalgia в венах різаних і зашитих
...
Ні вільного кохання ні електрики
Ерос не плаче а вбиває мовчки..
Якщо хочеш знати - найжорстокіший не Марс
А невблаганний як ангел - Ерос - з поглядом як заточки...
2024