Мороз на склі малює мертві квіти…
На підвіконні цикламен розцвів,
І тягнуться його живі суцвіття
За скло в холодні шати зимові ́.
Мороз лютує, аж скрипить надворі, –
Замерзла гола без снігів земля,
Закуті у кришталь Дніпрові води,
Укрились білим інеєм поля.
Морозний вітер прошиває тіло,
Лице, і руки, й пальці леденить,
Вдягає сірий виднокіл у біле,
Повітря, начебто струна, дзвенить.
Узорами закрив мороз віконця
З химерних кришталевих квіточок.
За поволокою сховалось сонце,
І огорнуло день туманне волокно…
А квіти до морозного малюнку
Так хочуть доторкнутися теплом,
Але від їх палкого поцілунку
Сльозами рос творіння й потекло…
11.01.2018
