Чи згадуєш мене хоч трішки,
Як вишиванку одягаєш ти?
Чи пам'ятаєш ще мою усмішку,
Яку так намагався зберегти?
Чи згадуєш мене хоч краплю,
Коли надворі тихо плаче дощ?
І за вікном поволі і неквапно
Сідає сонце... Згадуєш? І що ж?..
Невже забути можна ті хвилини,
Коли тремтіли руки, і ...душа
Моя з твоєю тихо говорили
Словами невідомого вірша?
Чи я тебе згадаю ще хоч трішки?
Смішне питання. Знаєш наперед.
Я б у минуле повернулась нишком
І може все змінилося б, але...
Наш спомин тихо спить десь так далеко,
І в цьому сні щасливі ти і я.
Летять роки, як восени лелеки,
А в серці пишеться твоє ім'я....
Хехехе, то у будь-яку пору може "пробивати"..)
Хоча осінь асоціативно-шаблонно меланхолійна)
Проте ось вересні які сонячно-теплі, жовтні не раз також..)
А тепло у душі має бути повсякчас.. 
