Сидить малий шпачок в гнізді,
Навколо все він оглядає.
У нього крильця ще слабкі,
Про це від мами добре знає.
Йому так хочеться злетіть,
Узнать красу усю землі.
Та не насмілиться, тремтить,
( Проблеми будуть немалі).
Хотів літати він, як мама,
Змахнув крильми - і полетів.
А там вже інша панорама,
Краса не та вже почуттів.
А кіт дививсь на це уважно,
Хороша пташка на обід!
(Шпачок був надто легковажний).
Врятуй, матусенько, від бід!
Вона почула, прилетіла,
Шпачка понесла до гнізда.
Його все тіло так тремтіло,
Могла б тут трапитись біда..
Як гарно та повчально,
Промова така діткам.
Не слухатись, брутально
А слухняним - квітка.
Дякую Вам, шановна Надюшко за такий добрий позитив! Море Вам удачі та палких почуттів!
