Про все і ні про що (зі збірки Думи мої кольорові…)
У прірву зверху я вдивляюсь,
без сподівань, все ж сподіваюсь.
Ти знов безглуздо довела,
що ти завжди була права.
Я був "німий"-таким лишився,
з долею начеб-то змирився.
Який в житті я вибір мав,
коли так прикро покохав?
Шкільне б життя хоч рік лишило?
давно вже зникло, відлетіло.
У неба синю далечінь,
мені лишилась тільки тінь.
Того у чому бачив зміст,
а ось новий зім’ятий лист.
Папір все стерпить- навіть те,
що надто для людей сумне.
Невже таким завжди я буду,
невже тебе я не забуду?
В ті хвилини, дні, що лишились,
я мріятиму, щоб оселились:
Найкращі спогади в мені,
щоб ти з’являлась увісні.
Проблем у мене забагато,
та не псуватиму цим свято.
Твоє яскраве, чарівне,
хоча для мене і сумне.
Хіба любов до неї зріла?
вона ж Вкраїну не любила.
Хіба любов до неї губить,
хіба насправді вона любить?
Цей Світ лишають найдорощі,
спогадами укриті рощі.
Та я тобі лиш побажаю-
в житті побути серед раю:
Води морів і океанів,
садів і пахощів дурманів.
Я знаю в чому завинив-
свій час Господь мені відвів.
Коли зустрів то ще не знав,
а розлучився сумував.
Нам знову довелось зустрітись,
аби назавжди розлучитись.
Куди тепер я не вдивляюсь-
з тобою всюди зустрічаюсь.
Нічого не робив я гірше-
поміж рядків пишучи вірші.
Не знаю чи чомусь навчусь-
назавжди з почуттям лишусь.
Воно горітиме в мені,
як полум’я у дні скрутні.
Чому все так- я розумію,
але плекатиму надію.
Чому спитаєш- я не знаю,
мабуть по справжньому кохаю!
Любов вбиває, чи не так?
але в усьому треба знак.
Його не має, то ж чекаю,
але смак правди, я вже знаю.
Все, що робив- усе з любов’ю,
вона пульсує разом з кров’ю.
Все трапилось не так, як мріяв,
а час думки сумні навіяв.
На серці радість і журба-
та все ж минуле не шкода.
Я дякую, що все так сталось,
життя твоє не зіпсувалось.
Мій сум, безвихідну журбу,
замінять солов’ї в гаю.
У тім гаю води блакить,
що змиє кожну сіру мить.
Лиш той насправді вмів любити,
хто не для себе прагнув жити.
Простого щастя не буває-
про це напевне кожен знає.
За все, що поруч- разом зі мною,
я не платитиму тобою!
для Г.І.С.
1997-1998
