Така холодна весна. Непогожий квітень.
Твої поцілунки квітнуть на моїй спині.
Я буваю в конфлікті з собою. В конфлікті зі світом.
І не знаю, коли
І яким дивним чином
Ти зміг стати тим самим "єдиним".
У нас можуть бути різні музичні смаки
І навіть різні погляди на неймовірно важливі речі,
Але я все частіше думаю про те, що не хочу більш бути ні з ким
Коли ти
Обіймаєш
За плечі.
Я не впевнена, що багато знаю про любов і всіляке таке.
Мій психотерапевт сказав, що я егоцентрична.
Та всередині щось аж настільки п'янке,
Що я хочу навчитись
Любити тебе і весь світ,
Хоча це і незвично.
Я не знаю, що буде далі. Ми живемо в епоху руйнації.
Зараз страшно дивитись вперед. Небезпечно дивитися вгору.
Та я, мабуть, прийматиму будь-які варіації.
Якщо ти
Весь цей час
Будеш поруч.
