У цій жорсткій сучасності
Руйнації планів та мрій,
Мій скарб - до Всевишнього Вдячність,
Що я тебе влітку зустрів.
То був полуничний липень
Із присмаком гірьких розлук,
Ми були неначе розгублені діти,
Що знову шукали спорідних сполук.
В лісах запорізького краю
Побачив я твій танок,
Смарагдові очі твої обирали
Мене між юрби багатьох.
А потім - солодкий світанок,
В обіймах твоїх я все зрозумів,
І Сонце гарячим серпом ятагану
Полум'я з небес в мою душу вселив.
Моя незбагненна Мавка!
Чаклуй та скликай біля хвіртки відьом,
Чаклуй - зберегти ДНК України,
На призьбах хатин карбувати геном...
Ми разом - рушійна сила,
В нас - Дух Козаків - своє захищать,
Жага до Свободи. Ми маємо зілля -
Ворожі знамена запалахкотять.
