Кохаю тебе крізь темряву ночі,
Крізь крики війни та заплакані очі,
Крізь жахи брехні та страх божевілля,
Чи страх не прокинутись після ночівлі.
Кохаю тебе, і лину до Сонця,
Як зернятка зимні у теплі віконця,
Як паростки ніжні, що ринуть угору,
Так хочу до тебе, в кохання прозоре.
Це те, що мене на зараз тримає,
Це те, що щоранку мене підіймає,
Де вщент зомбаками зруйновано світ,
Кохання - мій стяг, в майбуття заповіт
