Немає слів і в серці лютий щем,
Міста накрило Градом і дощем.
Снарядами земля вся вкрита -
Їм досі небо не закрите.
Без стуку, серед ночі в будний день
Мирних людей обрали за мішень
І двері вибили ногою
З своєю "братською любов'ю".
Непрохані, вони прийшли в мій дім,
Принесли смерть, страждання й біль усім,
В дітей дитинство відібрали,
І всіх у сховища загнали.
Сказали, що країни в нас нема,
Шо нас тепер врятує лиш війна...
Нам вже ніколи не забути,
Як лютий виявився лютим.
Прийшла весна - не чути спів птахів,
Лиш гул військових літаків.
На вулицях тепер нікого -
Реве повітряна тривога.
Немає слів. Немає навіть сліз,
Лиш ми і ворог, що до нас приліз,
Є тільки смерть і кров пролита,
А хочеться одного - жити.
Прийшла до нас ворожа рать -
Тепер у полі всі лежать,
Земля не хоче їх приймати,
Тих "визволителів" проклятих.
Бо зрозуміли в час цей непростий
Хто серед нас є свій, а хто чужий,
Тож об'єднавшися всі разом,
Поборемо ми ту заразу.
Ми разом можемо здолати все,
Всіх тих, хто біль і смерть несе.
У нас немає більше страху -
Російський корабель, йди на#&%.
19.04.22
