Шкільні роки приснилися мені,
Я в перший раз іду до школи.
Все це лишилось десь в тиші,
І не повернеться ніколи.
Листаю ніжно сторінки,
Я тут зустрілася з любов"ю.
Мене туди ведуть думки,
Що переплетені з журбою.
Летять роки, шалена швидкість,
Любов ця поряд скільки літ,
Що розуміння в собі містить,
Тримає разом, як магніт.
Життя важке переживаєм,
Та разом легше нам іти.
Та біди всі в собі ховаєм,
Те, що надбали - берегти.
Роки спадають водоспадом,
Чимало друзів є нових,
Що поряд йдуть повільним ходом,
Та не забуду друзів тих, шкільних.
Де ви тепер, мої хороші друзі,
Як склалося у вас життя?
У мене ви завжди в повазі,
Про вас немає забуття...
Ці згадки поряд йдуть зі мною,
Відрізок щастя у моїм житті,
Я згадую завжди вас із любов"ю,
Вони найкращі ті весняні дні...
--------------------------------------
Друзі! Хто живе в Кривому Розі - відгукніться.
Я хочу розшукати свою подружку шкільних років.
Чи не зможете ви мені допомогти?
Дякую. З повагою - Надія.
Гарно,Надійко! Шкільні роки уже нам тільки сняться, в згадка живі ще додають нам щастя.Вже багатьох однокласників в живих нема, а в тих хто є уже в житті - зима...
Чудова поезія! Є ,що згадати про навчання
і певно теж є про перше кохання
й дзвінок,що й досі веселить..
.згадаєш серцем кожну мить! І де ж на фото ВИ?
Де ви тепер, мої хороші друзі,
Я згадую завжди вас із любов'ю!
Гарно та зворушливо, дорога Надюшко! Творчого Вам натхнення та море щасливих подій і теплих зустрічей із друзями!
І де ж на фото ВИ? 
