І знову вечір кінця тижня
Нагнав нам вітер. Дощ іде.
Наче зима посеред січня
Та ніхто снігу не знайде -
Зійшов. Наче весна на носі,
Хоч дощ та те́пло - дивина,
Калюжі всюди воду просять
Щоб і не видно було дна,
Брудні каштани хилять гілки,
Мов вказуючи вітру шлях,
Краплини мов ріденькі зірки
Все тонуть у моїх очах.
Он пролетів давно забутий
Кленовий лист в останню путь -
Хочу в душі це все відчути.
Хоч скоро дні оці пройдуть,
Вони для мене незабутні,
Хай сумно й бридко за вікном -
Не стомлений від зимних буднів,
А що ми зараз не разом…
