Вітер віє холодом і надією. У сонячних променях морозного січня направду нема нічого нового. Якби була весна, то можна було б насолоджуватись трудом людей на полях і самому працювати, а поки — час поезії та філософії. У цім світі є три прості речі: соціум, душа, деяка стохастика. Ними повниться життя. Остаточно не відомо, чи добре, що після життя — смерть. Шкода, що людина народжується страждати. Але, як то кажуть, хто не знає страждання, той не знає радості. О, як же позбутися поняття «циклу»?! Надія полягає і в тому, що не є духовним. Якщо воно все пройдено. Несе вітер якесь сміття. І, мабуть, віру.
