Краса навкруг! Куди не кинеш оком
Лежать сніги скрипучі та глибокі.
Зима потрушує своїм чарівним ситом
І припорошує пухке хутро по світу.
Неначе землю вкутує в м'яку перинку
Для сну міцного і легкого відпочинку.
- Аби мороз до тебе не дістався,
Ти в біло - сніжну ковдру заховайся!
В палкому танці вітер й віхола несуться,
Непосидючі то притихнуть, то зірвуться.
- Та годі вам! Спиніться, розійдіться,
І краще ділом добрим ви займіться!
Гладенько сніг порозкладати треба,
Аби землі було і затишно, і тепло.
Спинилися вибрикувать над краєм,
А чи надовго - хто ж їх вариводів знає!
Знову зима своїм чарівним ситом
Щедро потрушує пухке хутро по світу.
Краса навкруг! Сніжинок мерехтіння
Доповнює зимові володіння.
