Триптих
1.
Викупаний день сміється за вікном,
Утершись рушником ігристої веселки.
І пахне вітер підсохлим полином,
Блукаючи від суму по різним закапелкам.
Відкрило сонце свої соні очі
І потягаючись зирнуло із-за хмар
На верби, що немов косу дівочу,
Знов заплітали віти, наче перукар.
2.
Веселі горобці стрибають по дорозі,
Чаклуючи кота, що у кущах заліг.
Лелека визирнув в зелених верболозах
З сонцем привітався, що брало свій розбіг.
А зверху лилось тепле и приємне
Проміння золоте, прикраса всього дня
І все живе думками потаємно
Угору пнулося, немов мале зерня.
3.
Та день заморений об вечір спотикнувшись,
Десь сонце закотив за горизонт.
Піднявся до небес, на землю озирнувшись,
Відкривши дивний синьо-чорний зонт.
Вже вечір розставляв нічні зірки на небі,
Латаючи розірвані хмарки.
Й поважний місяць виплив, наче лебідь,
Завівши колискову для сонця залюбки.