І знову вечір догорів на сході
Зірки померкли, видохнула осінь
Така прекрасна зараз вся природа
Зриває листя з віття дерев поспіль!
Та ось журба на серці тане снігом
І охолоджує думки немов би вітром
Дивлюсь на фото тих, хто вже загинув
А в когось з них були маленькі діти...
Над головою дикий свист комети
Так близько пролітає десь, як поруч
Та ні, то знову не нажерлись міномети
І хочуть обірвати чиюсь долю!
Ласкавий прийде до руки пухнастий Мурчик
Сьогодні він зі мною буде поруч
Який би біль всю ніч мене не мучив
Але не будуть мокрі знову мої очі!
Ми хлопці, що запалюємо серце
Ми ті, з ким біжить відвага, совість, честь
В думках своїх братів завжди безсмертні
А душі, мов птахи, літають десь....