Я йду творити
ХЛІБ руками,
Не для наживи,
для людей,
Де мука́ білими
хмара́ми
Стелить стежки
довгих ночей.
Там зустрічає
чисту воду
І сіль, що потом
є Землі,
Що перевестись
не дасть Роду,
Бо людства код
несе в собі́.
І він наро́диться,
я знаю,
Цей неповторний,
вічний ХЛІБ,
Той теплий запах
я вдихаю,
Де Сонце з вітром
творять сніп.
Де океану шум
колосся
І дотик рук
всіх трудівниць,
Які кладуть його
в колиску,
Струсивши втому
з своїх лиць.
Я йду творити...
25.08.2021 р.
