( з циклу ,,ЛИСТ ДО ПОДРУГИ")
М.: Бути із Миттю на ТИ.
Серцем її ловити.
Подихом мрій дотягтись -
Затамувати. Влитись.
Вибрати вірний момент,
Загальмувавши волю.
Нині - розбита вщент,
Завтра - буде святою ...
Т.: Миті не ждуть. Вона
Данністю падає з неба.
Злитися з нею сповна -
Вічна душі потреба.
Можеш у мить ясну
Вищим і кращим стати.
Можеш її саму
В душу закарбувати.
М.: Втримати фокусом блиск,
Що струменить крізь погляд -
Вибухне сяйвами диск,
Мить перевівши в спогад.
Випаде в білий листок,
Спектрами барв життєвих,
Свіжих емоцій ковток,
Із об`єктивів миттєвих ...
Т.: ,,О, зупинися, мить!" -
Люди волають безсило.
А вона далі летить,
Подарувавши нам крила.
Що вибираєш - політ
Без будь-яких застережень,
А чи задушливий гніт
Із заборон і обмежень?
М.: Знову із МИТТЮ на ТИ.
В фотожиття вдивляюсь.
Бачу всіх кроків сліди,
Бачу і з ним вітаюсь.
Нині для се́бе - чужа,
Ним ще себе́ ламаю ,
Через десяток - своя,
Тільки тоді сприймаю.
Т.: Є сонцесяйні миті,
Що виграють кольорами,
Є чорно-білі, вмиті
Болісними сльозами...
Кожна світлина радує
Спогадами буття.
Кожна світлина нагадує:
Мить - це краплинка життя.
Марія Дребіт - Тамара Морошан
04.06.2021 Португалія
фото з нету
