- Ти куди? Та зажди.
- Ні, бувай. В теплий край.
- Де ж то він? Можна в клин? Може, й ми - від зими?
А у відповідь – тиша,
Клени музику пишуть,
Жовтим листям, багряним,
Прямо в серці туману.
В`яне лист,облітає.
Був же клин? Вже немає.
Вечоріють світи,
Ні летіти, ні йти.
Тільки погляд пустити,
В світ, туманом залитий.
Ні крила журавля,
Лиш волога земля.
За стіною годин,
Знову сам. Де ж ти, клин?