ПРОСПАВ РАНОК
Розкошлатив ранок сонний очі
Як? Не йметься...Я проспав веснУ?
На хмарині вітерець зайшовсь, регоче:
Що з тобою, друже, не збагну?
Це у мене нині відпочинок,
Панночка веліла не гасать...
Ось нудьгую тут за танцями сніжинок,
Силу крил своїх нема де поправлять.
А весна красива... Ох красива!
Повплітала промені до кіс,
З рукава до хмар - пташня криклива
Аж старий розплющив очі ліс
Вчора каву пила із туманом
На Узвозі, близько під обід,
Не вдержався, кинув вітругану...
Що вже вчув від неї про свій рід...
Ось сиджу сумирний на хмарині,
Ноги звісив, як дитюк малий
Хоч дісталося старій шапчині,
Супротив не стану, Боже крий!
Та красива... Ох яка красива...
Прокидайся, щічки цілувать,
Заки очі не протерла в небі злива,
Щоби землю щедро напувать.
Н.Карплюк- Залєсова
27.03.19..
