Летять як плин за днями дні,
Спливають наші кращі роки.
І навіть в нетривалім сні
Ми чуєм їх прощальні кроки…
Дерева листям шелестять,
Нам щедро спогади дарують,
Думки мої летять, летять…
Прощання з ними нам віщують.
Все, що задумано – збулось:
Міцна сім`я, дорослі діти,
Так все в житті переплелось!
Залишилось лишень радіти.
Вклонитись долі до землі
За те, що нас оберігала,
Дітей, що були ще малі
Підняти нам допомагала.
Я вдячна всім, хто був в житті,
В ній – непотрібних не буває,
А щоб не буть насамоті,
Любов хай душу зігріває!
справді у житті не буває випадкових зустрічей...всі вони у ньому - для чогось 
