Знайшов у полі квіти
Недовго милувавсь
На білизну пелюсток,
В яку я закохавсь.
Відніс їх я сестричці,
Хотів, аби вона
Букет намалювала,
Бо вартий полотна!
Сестричка захотіла
Ті квіти засушить,
Щоб на картоні поле
З билинок тих створить.
Поки букет сушився,
Його знайшов дідусь,
Сказав: “Чудові квіти!
Чайок зробить берусь!”
Ми пили чай із медом
З ромашки лугової,
І ніби ми гуляли
По степовім роздолі...
А мама нам читала
Із книги чудо-ліків
Те, як чудово знати
Цілющі сили квітів!
Отак і все на світі,
Якщо дивитись ближче,
Здивує й допоможе
Щось зрозуміть найвище...
