В період «Застою» в Радянськім Союзі,
Репресії рвали на шмаття людей.
Тож не допускай у душах застою,
Щоб потім не рвало на шмаття тебе.
Візьми перо в руки і гайда на волю,
Спусти із кайданів дитячі думки.
І випусти в світ ті слова неозорі,
Що змушують світ підійматись з колін.
Я бачив як падали з неба комети,
Я бачив як падали краплі дощу.
Не знаю, а може нам вартує встати,
Щоб разом з дощем зустрічати весну?
Вставай, підіймай свої руки до неба,
І очі від сонця проміння не крий.
Життя для людини найбільша потреба,
Час встати і твердо спішити до мрій.
