А що має бути ,того не оминути...
Ідемо ,у завтра... на осліп, навмання.
На лінії, життя... вирує ,вітер лютий
У сизих хмарах шукаємо світло дня.
Як дитя, корюся долі... доленьці своїй,
Виміряю, тисяч миль круті дороги.
І віднаходжу, Всесвіт я у тиші німій
Іду, на розмову розвіяти тривоги.
При народженні ,накресленно мої путі
до хвилини ,написана книга життя.
Щоб мала ,місце жити, творити на землі...
в земному раю славила Бога Отця.
Я, боюся, самотності ...гірше, чим смерті-
Безсилою ,вмирати у дикій тузі.
Прикутою ,птахою бути у заперті
З чаші, життя пити солоні дощі.
М ЧАЙКІВЧАНКА
