Ця зима чарівна,
Снігом стелить білим,
Так,вона царівна,
Морозів знахабнілих.
Йде вона,малює,
Візерунки з льоду,
Вітрами жонглює,
З заходу до сходу.
В неї серце з криги,
Плаття кришталеве,
Вся така з інтриги,
Йде вона до тебе.
Це проста дівчина,
Змерзла від страждання,
Бо колись любила,
Й втратила кохання.
Влітку вона була,
Мавкою лісною,
Зрадив їй гоцула,
Стала вся смутною.
Осінню пролила,
Всю печаль дощами,
Серце затулила,
Морозними вітрами.
Не журись царівно,
Прийде за тобой,
Той,хто любить вірно,
Ранньою весною.