ЗА СЕЛОМ ,РОЗХОДЯТЬСЯ ДОРОГИ
За селом,у світи розходяться дороги
Одна,уквітчана квітами ,як струна
Друга,губиться в імлі...круті пороги
Коли, пройдеш ,натомиш ноги до кінця.
Один ,крізь життя іде по вузькій стежині
Інший,виміряє широкий розлогий шлях.
Боже,не дай іти босоніж по-тернині
Поранити ,ноги відчути біль і страх.
Дай,у пустелі віднайти світло боже
Птахою,ув вись неси до берега надії.
болючі рани загоє листок подорожній
Нехай ,веснами квітнуть сонячні мрії.
-У відчаю,не опускай рук випрям спину
За заходом Сонця у завтра іди вперед.
О ,дерево життя -ти солодке,з полином!
Я, залишаю, слід на землі. Вірші -сюжет.
М.Чайківчанка.
З книги(Я дерево життя)
