ЗА СЕЛОМ РОЗХОДЯТЬСЯ ДОРОГИ

ЗА  СЕЛОМ  ,РОЗХОДЯТЬСЯ  ДОРОГИ
За  селом,у  світи  розходяться  дороги
Одна,уквітчана  квітами  ,як  струна
Друга,губиться  в  імлі...круті  пороги
Коли,  пройдеш  ,натомиш  ноги  до  кінця.
Один  ,крізь  життя  іде  по  вузькій  стежині
Інший,виміряє  широкий  розлогий  шлях.
Боже,не  дай  іти  босоніж  по-тернині
Поранити  ,ноги  відчути  біль  і  страх.
Дай,у  пустелі  віднайти  світло  боже
Птахою,ув  вись  неси  до  берега  надії.
болючі  рани  загоє  листок  подорожній
Нехай  ,веснами  квітнуть  сонячні  мрії.
-У  відчаю,не  опускай  рук  випрям  спину
За  заходом  Сонця  у  завтра  іди  вперед.
О  ,дерево  життя  -ти  солодке,з  полином!
Я,  залишаю,  слід  на  землі.  Вірші  -сюжет.
М.Чайківчанка.
З  книги(Я  дерево  життя)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853501
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2019
автор: Чайківчанка