Ще квітнуть пізні хризантеми у саду,
Без поспіху останнє листя опадає…
А Миколай уже приводить сани до ладу,
Й листи дитячі, що з бажаннями читає…
Ще Осінь зовсім не спішить піти,
Теплом так щиро землю вповиває,
Та сняться часто вже зимові ті казки,
Що ще з дитинства серце пам’ятає…
Мені б іще й самій писать листи
До Миколая, щоб здійснив усі бажання,
Про те, що не наснилось й не збулось,
Бо перервався сон, на жаль, зарання…
Прохання нині до Святого напишу,
Щоб долю кращу дарував Вкраїні,
Щоб вберігав, немов незайману красу,
Мій рідний край, що потерпа в руїні…
Для свого ж дому я благатиму добра,
Здоров’я, успіхів, спокою і достатку,
Щоб в мирі жити й не пізнати зла,
Сліз щоб не було та лихого безпорядку…
Молитву знову до Всевишнього складу,
Щоб дав наснаги й витримки стерпіти,
Ті випробовування, що дані з Небес
Мабуть, для того, щоб усі були, як діти…
6.11.2019
#поезія_Іванна_Осос
