Задощила осінь. Цілий день у хаті
Баба Варка сидьма. Світ - її вікно.
Задощила осінь, а думки крилаті
Знову розтривожать, що було давно…
Наче тільки вчора…Молода, здорова.
І здавалось Варці: буде так завжди.
А тепер ледь дише, «сиплеться полова»,
В хату вже несила занести води.
Ні, нема потреби! Дякувати Богу!
Діти й онучата зроблять все самі.
Баба ж сторожує поглядом дорогу,
Дощ лишає сльози на її вікні.
Поглядом, здається, наче все б робила!
Тільки ж ноги, руки - наче не її.
Десь пішло здоров’я бабине і сила,
А життя минуло, наче уві сні….
Задощила осінь. Цілий день у хаті
Баба Варка сидьма. Світ -її вікно.
Задощила осінь, а думки крилаті
Знову розтривожать, що було давно…
