Серед квітів і трав є стежина вузенька,
Нею доленька стелиться десь в далечінь,
Нею тягнеться серденька нитка тоненька -
В ній пізнається думки уся глибочінь.
Там за обрієм-краєм, куди стежечка в'ється,
Вже написана книга для нас і для вас,
Там об скелі широкі, високії б'ється
У пристраснім полум'ї мій і твій вальс.
Ми у нім не згораєм, не кажем "кохаю",
Ми у ньому злітаєм і падаєм вниз,
Ми доходим у ньому до скельного краю
І нас розлучає води теплий бриз.
Ми знову зустрінемось в танці з тобою,
Вже в іншій історії, в іншім краю,
Обіймемось тихо земною любов'ю
(Бо все ж я кохаю, я це визнаю).
29.08.2019
Гарно! 
