людська душа ховається в очах.
бува сумна, бува вона й чарівна.
бува заглянеш у суцільний жах
і так і зна, душа вже та не вільна.
бува заглянеш - серце защемить.
а раз пірнеш - назад вже і не станеш.
у когось раз... і вогнище горить.
а в когось з кимось раптом лід розтане.
в людській душі живе багато слів.
часом у хаосі вони витають.
і якщо хтось на мить хоч онімів.
то знай, що там думки літають.
бува так хочеш душу ту відчуть.
і знять замки з дверей усі іржаві.
а лиш торкнешся, сльози враз течуть.
то так і знай, що очі ті лукаві.
а ще бува, коли кохаєш їх.
тремтить душа, сльоза і вся клітинка.
і ти жадаєш бачить у них сміх.
бо ти вже зна, що то твоя людинка.
24.08.2018
Гарно! 
