Місто Лева запалило ліхтарі.
І, містичним все зробилося навколо.
Перехожі поспішають, хто куди.
Я займу в кафе десь вільний столик.
Накриває ніч знайомий силует
шпилів привокзального собору.
Пахне свіжоспечений багет,
що купив напевно, хтось собі додому.
Кава випита, пора мені вже йти,
за годину потяг - від'їзджаю...
Та за Львовом я уже скучаю
Повернусь за тиждень...лишень жди.
Мені подобається незатяганість римо-слів. Вдало які передають сум про радість. Про зустріч і розставання, неменуче... Перехідним етапом дисципліни самого буття нашого... Більш розлого у нарисі: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855617