Фрідеріке Майрекер - лякаюся часом що того до кого я… [переклад з німецької]
лякаюся часом що того до кого я
звертаюся тут немає, жовте й червоне довгасте
листячко робінії здуває на землю, тоді
крізь провулок в БЮРҐЕР КАФЕ, читаючи з
квітками і хмарами, о Ісусе твоя кров хто може мене
урятувати, дубами укрито і поодинокими ялицями, це
квапливе прощання ти поспішаєш до машинки каміння Сіфносу із
синьозеленими бровами поки зрізані квіти як лезо
гострі на лузі, нещадна мнемотехніка, мистецтво запам’ятовувати,
автоматизована декламація введення і виведення читання, капаю
крапаю на асфальт або мої скрипучі
кроки. Кухонне вікно стоїть розчинене мій мозок
в підколінних ямках, важко дихаю
15-16.10.2004
Підписатися на Телеграм-канал
![o.fediienko: Фрідеріке Майрекер - лякаюся часом що того до кого я… [переклад з німецької] - ВІРШ](/img/logopart2_ua.gif){kind=small}
