Коли хтось любить щиро, це видовище,
Байдужість знітилась, скрутилася у сховищі.
Не боячись перетворитися у блазня,
Ну що тут зробиш, коли дуже справжня ….
Коли хтось любить щиро, це вартує пензля,
Розплавить щось навколо не своє, промерзле …
Утопиться в очах чи пропаде в обіймах,
Хтось нас таких створив не в міру емоційних …
Коли хтось любить, що йому цей спротив,
Цього дощу і грому рокові балади,
І від колись своїх невдалі аперкоти,
І шум набридлий від чужої автостради …
А так, дарма, що десь хвилює море,
З тобою поруч розлітався мов малюк,
Сміюсь, міста загрузли в будні і затори,
І клавіш, струн наче нізвідки звук …