людей продають на вагу
цінники дряпають спини
я біжу по розбитому склу
і вже одяг промок від слини
я не блазень для ваших хоромів
я не песик до вашої шубки
я могила я пара й пороми
я спітніле сидіння маршрутки
у кишенях моїх лиш дірки
я не стану для когось коханим
я цілую в чоло віки
і дівчата мої це рани
звісно винен у всьому сам
непокірні повинні вмерти
вибачай що тобою не став
вибачай що занадто впертий
не тіла тут залишать сліди
не розкішні авто і квартири
у пустелі достатньо води
треба тільки не вбити віру
треба тільки не бути сліпим
треба тільки людиною стати
вибачай що я щось говорив
вибачай за слова з палати
я тут гість а тому з рюкзаком
скоро треба мені в дорогу
я старався не бути скотом
і служити тобі та Богу...
