Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шон Маклех: Довершено: Місто Смутку - ВІРШ

logo
Шон Маклех: Довершено: Місто Смутку - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 4
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Довершено: Місто Смутку

Шон Маклех :: Довершено: Місто Смутку
               «Он вони, мовби з пам’яті нашої вилупились,
                 Мов невпокійні засновники знову краєм пішли:
                 …………………………………………………….
                 Кому яке діло до нашого болю?»
                                                                         (Шеймас Гіні)

Подорожуючи графствами Тірон (насправді Тір Еогайн) та Фермана (взагалі-то, Фер Манах, навіть ще правильніше Фер Маг Енах), я випадково потрапив у Місто Смутку. Раніше я думав, що таке місто існує тільки в потойбічному світі – в Сіді. Або в царстві Морфея, або в ментальному світі, чи в світі метафор, чи в давньокитайському царстві Я (ах, ця епоха Чжоу, яка вона була сентиментальна!). Виявилось, що таке місто існує в реальному світі і таки на нашій землі ірландській, хоч і по той бік кордону Республіки. Блукаючи вулицями цього міста, слухаючи як мої черевики лунко стукають бруківкою, я написав таке: 

Сонце однооким кульгавим апостолом
Ховається за дахи пам’яті – такої ж іржавої,
Як мечі воїнів Конхобара – бородатого короля Уладу,
Що так довго лежали у торф’яному болоті 
Забутих снів їжакових й оленячих.
У цьому місті всі двірники бородаті,
А всі жінки у картатих хустках
І таких же спідницях в клітинку,
Що волочаться по землі тартановій, твідовій,
Що колись якомусь гоноровому вождю належала,
Який нині десь під землею глибоко
Коло дольмену – такого ж важкого,
Як моє серце прочанина (чутки, шепіт, цитати з газет):
Тойших – чи хтось пам’ятає...
Ці жінки пригадують як воно – посміхатись, 
А діти бавляться з дерев’яними крісами 
І малюють на стінах шамрок. 
У цьому місті журба замість фіранок
На кожному вікні більмами, 
На кожному дому мурованому
З каменів, як і ми неотесаних. 
Для тої журби човен легкий
Майструю собі, витесую – вишкрябую
З дуба кельтського мертвого
(І де ж ті жолуді… І де свині ті,
Що так ласувати ними жадали…)
А в місті тому постріли
Лунають у кожних спогадах,
У кожній голові сивій
У кожній луні минулого… 

Місто, зіткане з суму сірого,
З журби одвічної.
Ховаюсь за твоїми мурами
Перед дорогою нескінченною… 

ID:  821901
Рубрика: Поезія, Верлібр
дата надходження: 19.01.2019 08:53:31
© дата внесення змiн: 19.01.2019 08:53:31
автор: Шон Маклех

Мені подобається 16 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Marika, Svitlana_Belyakova, Ем Скитаній
Прочитаний усіма відвідувачами (644)
В тому числі авторами сайту (27) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Судячи по фото, а тим паче по розповіді - дійсно місто смутку... Майже як і скрізь на Землі ще багато сірості та горя. Може колись... колись... щось таки зміниться на краще, пане Маклехе, як знати? Цікаво, образно, майстерно написано. Радий зустрічі з Вами.
12 16 biggrin friends hi
 
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий цікавий відгук! friends
 
Аскет, 31.01.2019 - 04:30
Неймовірна крутизна! friends
 
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile Дякую за такий відгук! Не очікував.... friends
 
Микола Серпень, 20.01.2019 - 20:36
Шоне, а куди ж подівся Ваш оптимізм, що завжди проглядав навіть крізь усі хмари і примари. Хоча сама назва - Місто Смутку - це вже спротив, бо названий смуток, то вже інший смуток для нескінченної дроги. Поки в спогадах лунають постріли, нічого не зміниться. Зміни почнуться зі зміною спогадів... 12 friends hi
 
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile Такий я вже сумний поет... Хоча десь в глибині душі оптимізм завжди лишається.... smile
 
zazemlena, 20.01.2019 - 19:34
Шановний пане Шоне!Заведіть нас у міста мрій і щастя...Мандрвка буде незабутньою, як ця... hi
 
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile Я блукаю навмання - а там - в яке місто заведе мене дорога, в таке і заведе.... Доля... give_rose
 
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук, друже! friends
 
Ем Скитаній, 19.01.2019 - 21:53
місто спогадів...місто історії...- дійсно, місто смутку 12 friends
 
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, друже! friends
 
Надія Рубінська, 19.01.2019 - 19:26
"З журби одвічної"(с) довкола
Та сірих спогадів минулих,
Пройшло життя чиєсь півкола,
А треба й далі якось йти.
Нехай ці сірі будні-злидні,
Але ж вони є доля багатьох людей.
Чи кращого вони не гідні?
Чи не впускають щастя до дверей?
Доріг до міста так багато,
Тож дуже важко вибрати одну.
Ніхто не памятає свята
Й лягає вибір на сумну...

Такий написався відгук після прочитання Вашого вірша, Шоне.

Щасти Вам! 021
 
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile Дякую за такий поетичний резонанс! give_rose
 
Володимир Кепич, 19.01.2019 - 09:30
мені здається що смуток міста можна екстраполювати
на всю Зелену Країну Святого Патріка яка хоче той сум втопити у віскі лікері пиві сидрі чи шаленому потині а потім витанцювати смуток рилою джигою чи горнпайпоп
респект містере Маклех 16 hi
 
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Можна й так розуміти.... Хоча мені думалось під час написання цього твору про ІРА та оранжистів, про католіків і протестанів і цю вічну війну в Ірландії... 17 Дякую за відгук! friends
 
Володимир Кепич відповів на коментар Володимир Кепич, 19.01.2019 - 14:27
я латентно також про це flo27
з повагою пане Шоне
Ірландія моя любов я багато про неї знаю через есперанто яким захоплювався там є мої друзі та знайомі
одная з героїнь мого незакінченого роману з рибацького містечка на березі Атлантики на заході Poblacht'у
в Україні сьогодні Йорданське Водосвяття
тож ділюся радістю цього свята flo28
 
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий цікавий відгук! friends
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: