І знову ніч, і твій полон
Твої думки мої - закон!
Твої руки - то дотики раю.
Я ніжно у них потопаю.
І знов те почуття оспівується мною
І знов беру я ручку, свою холодну зброю.
Описую події, без міри, ще і ще
І зчасом забуваю з чого почалось все..
Коли я дві строфи, зв'язати не могла
Коли у своїх віршах я маячню несла
Коли то було мукою для мене
Коли не думала втопити там я себе
Пройшло вже часу досить
І зрозуміла я, що треба
Скупої теми для віршів не просить
А просто ними жить.
