***
В Берліні сніг: повільний, невагомий.
Мереживо дерев на тлі пастельнім.
Недільний ранок. Вулиці пустельні.
Лише трамвай працює, і вагони,
що мають колір сонця золотого,
пливуть, як заворожені. І мимо.
Вже й не цікаво, що там далі з ними,
бо ти вростаєш в сніг. І що із того,
що проникаєш поглядом спочилим
у простір сутінковий тротуару,
в густе повітря з присмаком нектару
чужого міста?.. Поведи плечима,
стріпни цей чар із власної задуми:
так тон стіни порушує графіті.
Тут і без тебе повно неофітів.
А в серці… в серці десь чекають Суми.
лютий 2019
Дякую!!
