Вже запахли на всю хату пиріжки від печі.
Ой, яка ж це тільки радість буде для малечі.
У хустинку пишну булку і три пиріжечки,
І до батька хрещеного біжу «навпростечки».
Бабусі уже чекають, сидять край віконця,-
« Хоч би ж дівча не злякалось, бо вже ж зайшло сонце».
Вже гостинці у торбинці, пряники медові,
І горішки причаїлись, чекають в «кладові».
А вже потім, - в дні різдвяні морози ж деруть!-
Мама й тато до «хрищенки» за ручку ведуть.
Узлик у руці тримаю – пиріжки свіженькі.
«Хоч би ж швидко вже добратись» -, думалось маленькій.
Дітвори вже назбиралось на полу й лежанці,
Весело тепер у хаті Славку та Світланці.
Дрова лускають дубові, аромат живиці…
Було колись це..та більше вже не повториться.
06.01.2019р
