Прийшла північна королева,
В полон краси забрала всіх,
Приспа́ла до весни дере́ва,
Наси́пала на зе́млю сніг.
Річки й озера в лід скувала,
І навіть моря береги,
Ще з осені в права вступала,
Царює з перших днів зими.
Тваринам час випробування,
Час нелегки́й і для людей,
Для де́кого розчарування,
Для оптимістів – час ідей.
Вірші писатимуть поети,
Рифмуючи красу зими,
Майстри малюнку на мольбертах
Для вічності зупинять мить.
Від предків добре усі знають:
День літній зиму годував,
Ліниві взимку голодають,
Відпочива, хто працював…
Урівнова́жить всіх красуня,
Спокійним холодом своїм,
Ми в ній, а вона в нас присутня,
Дає нам гаму почуттів!
Всевишній так створив людину,
Контрастом цим дав зрозуміть:
Щоб цінувати теплу днину,
Слід люту зиму пережить!
3.12.18
Пані Катя, дуже рада, що заглянули. Дякую Вам! А я вже нову гумореску змайструвала Ось ще перегляну її і опублікую Спішу заглянути до Вас почитати Ваші новинки